Хто хоч раз провів відпустку з дітьми на природі, ніколи вже не зможе відмовити собі і дітворі у цій ні з чим незрівнянній радості. Та для того щоб пройнятися цим почуттям, зовсім не обов’язково чекати відпустки. Вихідні дні, навіть час після роботи можна використати для «спілкування в трьох», - ви, дитина і рідна природа. Повірте, ті години і хвилини, які будуть витрачені на це, обернуться роками щастя: по перше, зараз ви спостерігати мите, як крок за кроком осягає дитина навколишній світ, самі допомагатимете їй у цьому, а по друге, коли стане видимий усім, цінований людьми багатий духовний світ вашого сина чи дочки, гармонія їхніх думок і почуттів, фізична досконалість. При розумному, вдумливому ставленні до прогулянок з малям, коли батько чи мати або дідусь чи бабуся гуляють поруч з дитиною, кожен такий вихід за поріг дому стане школою формування особистості. Ви показуєте маляті красу вечірнього неба і росяного ранку, тремтливого листочка і сонечка на ньому, квіточки, що тільки розпускаються, і гілок, що згинаються під плодами, - і в юному серці зароджується почуття краси, найнеобхідніше для формування естетичних смаків та ідеалів.
