Норми мовного розвитку дітей дошкільного віку

 

                            Консультація для батьків

 Норми мовного розвитку дітей дошкільного віку

 З першого року  життя дитини закладають фундамент для розвитку мови. В цей час інтенсивно розвивається головний мозок, вдосконалюється артикуляційний апарат. Важливо не упустити відхилення від норм мовного розвитку, щоб вчасно надати корекційну допомогу, попередити розвиток складних паталогій

                                                        Коли батькам потрібно насторожитись:

 Якщо у дошкільника відзначаються відхилення від нормального рівня мовного розвитку, потрібно провести обстеження його мови у логопеда дитячої консультації або розвивального центру, і як можна швидше почати корекційні заняття. Оскільки в основі багатьох мовних порушень лежить паталогія нервової системи, при серйозних відхиленнях слід звернутися до невропатолога, пройти рекомендоване лікування в поєднанні з логопедичними заняттями.  

 Вік                                                                                 Відхилення від норми

До 2 років                                                             · - Мовчить або лепече на незрозумілій мові

· - Відвертається, коли йому ставлять запитання

· - Спілкується жестами, в мові майже немає слів

2-3 роки                                                    

· - Діти не використовують мову, як засіб спілкування  

· - Активний і пасивний словник вкрай малий

 · - Діти не можуть побудувати навіть коротке речення

· - Не розуміє суті казки, не може відповісти на просте запитання щодо її змісту

 3-4 роки                                                          

 · - Діти говорять однією їм зрозумілою мовою

 · - Вони неохоче повторюють за дорослим слова і пропозиції

· - На прохання «скажи ще раз, повтори краще» дитина не відгукується

· - Помітні порушення дрібної моторики, недоступні точні рухи

· - Діти не знають назви оточуючих їх предметів

· - Вони не розуміють значення прийменників

· - Дитина не може виконати артикуляційні рухи за зразком дорослого в потрібній послідовності

4-5 років                                       

· - Мова нерозбірлива, в ній відсутні багато звуків, часті перестановки                               складів      і звуків                  

       · - Відповіді на питання односкладові, словниковий запас бідний, обмежений побутовими словами

· - Не може розповісти про предмет, про щось з власного досвіду

· - У словах пропускаються і переставляються склади і звуки

5-6 років

· - Говорить нерозбірливо, неможливо визначити на слух, чи правильно використовує слова, прийменники, погоджує частини мови

· - Словниковий запас вкрай малий

· - Говорить короткими неповними пропозиціями

· - Не вимовляє велику кількість звуків

 · - Перекручує слова, переставляє в них звуки і склади місцями

 

Чим раніше розпочато корекцію мовних порушень, тим менше сил і часу доведеться витратити на оволодіння дитиною мовною системою рідної мови!

Безпека дитини

                 Безпека дитини

Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. 

Поясніть дитині потенційну небезпеку

·         Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

·         Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

·         Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

Створіть умови для безпечного перебування вдома

Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

·         ставте ємкості з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;

·         чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити їх і перекинути;

·         встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині до­тягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;

·         встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;

·         в не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;

·         не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити дитину в такому одязі;

·         не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особ­ливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;

·         не дозволяйте дитині спати в приміщенні, де встановлені газова плита чи газовий балон;

·         не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо додану газу припинено;

·         сірники мають бути недоступні дітям.

Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

·         працювати ножем обережно й на обробній дошці;

·         не торкатись ріжучої поверхні руками;

·         передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;

·         під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

Зоною підвищеної небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне — не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

 

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК ВДОМА

Не забувайте про це!

 

 

РОЗВИВАЛЬНІ      ІГРИ       ЗА    МЕТОДИКОЮ    МОНТЕССОРІ

                               Консультація  для  батьків

                                                                                       Тифлопедагог  Троцюк Г.І.

Дитина може розвиватися не  лише  у  садочку, а й удома на кухні. Не ігноруйте допомогу своїх малят. Для них  кухня  -  одне  з  найбільш цікавих і розвивальних місць у хаті.  Що ж можна доручити малюку? Яку справу він здатен зробитЩоб не лише не зашкодити своєму зроров’ю та безпеці, а ще й потренувати і зміцнити окорухові м’язи, розвинути зорову увагу, дрібну моторику рук, радимо:  1. З двох років:

-   мити й витирати овочі та фрукти для салатів і столу;

-   ліпити сирники, катати колобки з тіста для було

2. З трьох років:                                         

         -    мити й витирати посуд, запитуючи назву кожного;

         -  готувати до чищення яблука, груші, картоплю, кабачки, моркву, буряк,             запитуючи про колір і форму кожного;

  -  перебирати крупу (вибирати з неї сміття й зіпсовані зернятка), розбирати квасолю за кольорами (білу та кольорову  краще варити окремо).

3.  Із чотирьох років:

  -    просіювати борошно, запитуючи, на що воно схоже;

  -   щіточкою для посуду чистити картоплю й моркву, уточнюючи відмінності між ними;

  -   виймати з фруктів серединку спеціальним (безпечним) ножем;

  -  «нарізати» варені овочі спеціальною решіткою, рахуючи «нарізку»;

  -   натирати продукти на пластмасовій тертушці.

4. Те, що до шести років було звичайною грою та задоволенням, із цього віку можна зробити постійними дорученнями і звертатися до дитини із серйозними  проханнями. При правильному плануванні часу ви отримаєте вмілого помічника.

     Кухня є одним із найсприятливіших місць для монтессорі-ігор.Візьміть  миску і насипте у неї  різноманітні крупи: рис, гречку, квасолю, горох, сою і т.п..А  тепер  нехай  ваша маленька «попелюшка»  спробує  їх розсортувати.

      Малюки  полюбляють брати пальчиками  (а ті, кому  вже 4-6років,  -  пінцетом  або  щипчиками)  квасолинки  й  перекладати їх  у  «гніздечка»  для яєць.

      Чому  б  малюку  так  не  пограти?

       Інший  варіант,  що  розвиває  дрібну  моторику  рук,  зорову увагу  -  дати  дитині  формочки  для  льоду,  піпетку  і  підфарбовану  харчовою фарбою або  соком  воду. Хай набирає  рідину  в  піпетку і намагається  перенести  її  у  формочки. Корисно  писати  пальчиками на  манці,  розсипаній на підносі,  або ліпити  із  солоного тіста,  підфарбованого харчовою  фарбою.

        Гра  «А  ось  і  шедевр»

На  кухні  дуже легко дати вихід творчим потребам малюка. Наприклад, він  може створити унікальну картину з бобових і макаронних виробів. Дайте в окремих мисочках: квасолю, горох, макарони різних видів, рис.  Нехай дитина придумає сюжет (для  зовсім маленьких можна завчасно зробити малюнок олівцем), після чого покриє частини картинки клеєм і прикріпить крупи та  макаронні вироби.Так дуже легко з’являються: будиночки, дерева, сонечко з промінчиками з макарон, травичка. Ця робота вдосконалює зорову увагу, дрібну моторику рук, важливі для розвитку мовлення, і з часом  допоможе малюку без проблем засвоїти письмо.

        Гра  «А  так  смачніше!»

Погодьтеся:  просте  картопляне  пюре не так уже  й  цікаво  їсти. І поки мама зайнята  приготуванням інших страв,  дитина охоче  перетвориться  на їх  оформлювача.

Кружальця  помідорів, шматочки огірків, смужки солодкого перчика, оливки, зелень, родзинки, горіхи  -  і ось  уже  всміхається чудернацьке обличчя або виростає чарівна квітка. Творіть, придумуйте і пробуйте!

        Техніка  ігрової  безпеки

    Граючись  із  малюком на кухні, мамі потрібно бути особливо уважною, щоб не допустити «виробничих»  травм  -  забиття, порізів, опіків, потрапляння сторонніх предметів у ніс  чи  вуха.

     Щоб  уникнути  цих неприємностей,  ротрібно підготувати «робоче місце» дитини за кухонним  столом: прибрати зі столуважкі кухонні предмети, виделки, ножі, штопор, ключ для відкривання банок та інші  небезпечні речі. Дитина не зможе всидіти  за столом більше 15хвилин, тому уважно стежте за її рухом по кухні. Не допускайте  малюка до плити, ставте гарячі предметидалеко від дитини, щоб вона не змогла їх дістати, не зайве закрити розетки заглушками.

     Уважно  спостерігайте за всіма маніпуляціями маленького «творця», щоб він не пригостився шматочком сирого  тіста чи не заховав у носику квасолину.

 

Покарання для дитини

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Покарання для дитини

Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити. Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі.

Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти.Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.

Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.

Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!

Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.

Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу. Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей.

"Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!" — писала письменниця.

На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки. "Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила.

Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було.

Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути". Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь".

Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів.

А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та непосильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями.

Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?

Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.

Щоб стати кращими батьками.

Кожна дитина сама люби, сама красива, сама розумна для своїх батьків. Пропонуються вашій увазі поради для батьків, які допоможуть навчити  і виховати свою дитину правильно.